Неліцензійне ПЗ в школі. Хто несе відповідальність?

Яке програмне забезпечення підлягає ліцензуванню?

Відмінні ознаки ліцензійного програмного забезпечення – оплата за використання програмного продукту протягом обумовленого періоду часу. На підтвердження внесення оплати правовласник підписує з користувачем угоду, яка фактично і є ліцензією (ліцензійною угодою).

Таким чином, ліцензуванню підлягає те програмне забезпечення, в якому потрібне підписання угоди з правовласником і по якому, як правило, правовласник дає право користування своїм продуктом іншій особі, а також бере на себе зобов’язання захисту користувача від технологічних і юридичних ризиків. Тобто окрім придбання прав користування інтелектуальною власністю правовласника, покупець платить гроші ще й за гарантії. Серед програмного забезпечення, що підлягає ліцензуванню, можна назвати ПО таких виробників, як Microsoft, IBM, Oracle, Symantec, Kaspersky Lab, Corel та інших відомих виробників. Не підлягає обов’язковому ліцензуванню ПЗ, яке розповсюджується вільно, а саме: деякі версії Linux, UNIX Free BSD, Open Office та ін

На підставі яких нормативних актів здійснюються перевірки на предмет використання в організаціях ліцензійного програмного забезпечення? Яка система штрафних санкцій існує і в якому разі не обхідності використовується такий вид покарання, як позбавлення волі?

Підставою для проведення перевірки можуть бути: загальний нагляд за дотриманням законодавства органами прокуратури – Закон «Про прокуратуру», при проведенні оперативно-розшукової діяльності підрозділами МВС, при цьому має бути оперативно-розшукову справу; в рамках дослідчої перевірки, відповідно до ч. 4 ст. 97 КПК України, в рамках порушеної кримінальної справи, в рамках провадження у справі про адміністративні правопорушення, а також в рамках цивільного (господарського) процесу. Залучення до відповідальності за використання неліцензійного програмного забезпечення здійснюється на підставі Кримінального кодексу України (ст. 176) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 51-2). Суми штрафів становлять від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення. Позбавлення волі або виправні роботи на строк до двох років передбачено статтею 176 КК України (ч. 1, ч. 2, ч. 3) у разі, якщо злочин скоєно повторно, було завдано матеріальний збиток в особливо великих розмірах (який більш ніж в тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Також передбачається кримінальна відповідальність щодо посадової особи (директора), що використовує службове становище щодо підлеглого – арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі до двох років.

Які органи мають право перевіряти наявність ліцензій на використовуване школами ПО?

Здійснювати перевірки на предмет ліцензійності програмного забезпечення, яке використовується в компанії, має право державний інспектор з питань інтелектуальної власності, який діє на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674 при Державному департаменті інтелектуальної власності, і Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю (ч. 3 ст. 3 Положення, затвердженого Постановою КМ від 5.07 1993 р. № 510), а також податкова інспекція – якщо в ході проведення планової або позапланової перевірки діяльності підприємства виявляється присутність комп’ютерів і відсутність ліцензій на програмне забезпечення.

Чи повинні вони пред’являти які-небудь документи на перевірку школи?

Так, перед здійсненням перевірки співробітники органів повинні пред’явити свої службові посвідчення. Слідкуйте за тим, щоб перевіряючі були з того району (міста), де знаходиться ваше підприємство. Податкова інспекція не повинна мати спеціального приписи на перевірку ліцензійного ПЗ.

Як може визначити перевіряючий орган, що за операційна система (ліцензійна чи ні) встановлена на ПК? Які документи, наклейки або диски повинні бути в наявності?

Як правило, визначення наявності ліцензій на програмне забезпечення, встановлене в школі, здійснюється на підставі подання компанією документів, які можуть це підтвердити. До них відносяться бухгалтерські документи, що підтверджують придбання ПЗ (рахунок-фактура, платіжне доручення, накладна про отримання програм, податкова накладна), що підписана ліцензійна угода з правовласником, голографічні наклейки, ліцензійні диски, з яких здійснювалася установка. Крім того, перевіряючі органи можуть вимагати сертифікат компанії, у якої купувалися ПЗ. Він служить підтвердженням легального ввезення ліцензійного програмного забезпечення в Україну.

В яких випадках перевіряючі органи можуть вилучити комп’ютер?

Вилучення предметів, які є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, може бути здійснено у відповідності до ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, для забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення та виконання постанов у цих справах. Порядок вилучення описаний ст. 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як правило, вилучення здійснюється тоді, коли перевіряючі органи виявили (визначили) установку неліцензійного ПЗ на відповідних об’єктах. Вилучена техніка (на якій виявлена установка неліцензійного ПЗ) зберігається до розгляду адміністративної справи, в процесі якої вирішується її доля. Вилучення може бути здійснене і в процесі розгляду кримінальної справи у відповідності зі ст. 186 КПК України. У такому випадку слідчим у присутності понятих складається протокол вилучення предметів.

Хто безпосередньо несе відповідальність за використання неліцензійного програмного забезпечення в школі? Директор, системний адміністратор або хтось ще?

Спочатку відповідальність за використання неліцензійного ПЗ в школі несе керівник школи. Якщо керівництво  видає внутрішній наказ про те, що відповідальність за використання неліцензійного ПЗ покладається вчителя інформатики або системного адміністратора, то відповідальність разом із директором несе ще й ця посадова одиниця. Якщо ж під час роботи на підставі службових записок було видано додатковий внутрішній наказ про те, що відповідальність за установку будь-якого іншого програмного забезпечення, крім закріпленого за останнім, несе працівник, який безпосередньо працює на ньому, і всі співробітники ознайомлені з таким наказом, про що свідчить їх підпис на цьому наказі, то відповідальність покладається на кожного співробітника окремо. Однак у будь-якому випадку директор несе відповідальність разом з ними.

Джерело: http://it.fresh2l.com/info-law-aboutliability